Матеріали весняних контрольних обстежень, щодо перезимівлі основних шкідників сільськогосподарських рослин у Дніпропетровській області станом на 20.04.18 р

Погодно-кліматичні умови осіннього, зимового та весняного періоду 2017 – 2018 рр

В листопаді місяці спостерігалась нестійка з частими опадами різної інтенсивності погода. Середньомісячна температура повітря виявилась на 1,1° вище за середню багаторічну та на 1,4° вище за минулорічну і становила 3,3° тепла. Максимальна температура повітря підвищувалась до 17,0° тепла, поверхня ґрунту в цей час прогрівалась до 19° тепла. Мінімальна температура повітря знижувалась до 5,4° морозу, поверхня ґрунту 17 листопада  охолоджувалась до 6° морозу.

Опади на протязі місяця відмічались різної інтенсивності у вигляді дощу, снігу та мокрого снігу. Сума опадів за місяць склала 52 мм або 127 % норми.

21 листопада озимі зернові культури припинили вегетацію, на півтора тижні пізніше агрокліматичних строків.  Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимої пшениці під час найбільшого похолодання 27 листопада нижче 1º морозу не знижувалась.

Запаси продуктивної вологи на 27 листопада під озимими зерновими культурами по пару були достатні і становили в орному шарі ґрунту 37 мм, в метровому шарі 158 мм. По зябу запаси продуктивної вологи склали в орному шарі ґрунту 34 мм в метровому  79 мм.

В грудні місяці спостерігалась аномально тепла, як для цього часу з частими опадами та шквалистим вітром  погода. Середньомісячна температура повітря виявилась на 6,3° вище за середню багаторічну та на 7,8° вище за минулорічну і становила 4,0° тепла.

Максимальна температура повітря підвищувалась до 11,4° тепла, поверхня ґрунту в цей час прогрівалась до 16° тепла. Мінімальна температура повітря знижувалась до 3,4° морозу, поверхня ґрунту в цей час охолоджувалась до 5° морозу.

Опади спостерігались в кожній декаді місяця різної інтенсивності у вигляді дощу, снігу, мокрого снігу та моросі. Сума опадів за місяць склала 51 мм або 104 % норми.

Сніговий покрив на полях залягав епізодично. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимої пшениці під час найбільшого похолодання 22 грудня нижче 1º морозу не знижувалась. Внаслідок теплої погоди  озимі культури продовжували слабкі процеси вегетації, але зміни у фазовому розвитку не було.

В січні місяці спостерігалась нестійка, за температурним режимом, з частими опадами різної інтенсивності погода. Дуже холодно було в середині другої та третьої декад місяця, коли середньодобові температури повітря на 1 – 6о були нижчі за звичайну і знаходились в межах 6-12о морозу. В решту часу місяця переважав підвищений температурний режим. Середньодобові температури на 1 – 8о перевищували норму і знаходились в межах від 5о морозу до 2о тепла.

Середньомісячна температура повітря виявилась на 2,9° вище за середню багаторічну та на 2,6° вище минулорічної і становила 3,0° морозу.

Максимальна температура повітря підвищувалась до 7,8° тепла, поверхня ґрунту в цей час прогрівалась до 8° тепла. Мінімальна температура знижувалась до 18,1° морозу, поверхня снігу в цей час охолоджувалась до 20° морозу.

Опади спостерігались на протязі усього місяця, сума їх склала 57 мм або 139% норми.

Впродовж місяця перезимівля озимих культур відбувалась при задовільних умовах, посіви озимини 9 січня припинили вегетацію.

Сніговий покрив на протязі місяця залягав епізодично. На 31 січня висота снігу становила 15 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимої пшениці під час найбільшого похолодання знижувалась до 6° морозу, і була вище критичної температури вимерзання озимих. Промерзання ґрунту на останній день місяця становило 25 см. Впродовж місяця загрозливих явищ для перезимівлі озимих культур не спостерігалося, посіви знаходилися в стані зимового спокою.

В першій половині лютого спостерігалась аномально тепла, в подальшому встановилась холодна як для цієї пори року, з незначними опадами, сильними вітрами та хуртовиною погода.

Середньомісячна температура повітря виявилась на 1,9° вища середньої багаторічної та на 1,1° вище минулорічної і становила 2,6° морозу. Максимальна температура повітря  підвищувалась до 8,2° тепла, поверхня ґрунту в цей час прогрівалась до 9° тепла.

Мінімальна температура повітря знижувалась до 15,3° морозу, поверхня ґрунту в цей час охолоджувалась до 16° морозу.

Опади на протязі місяця відмічались різної інтенсивності у вигляді дощу та мокрого снігу. Сума їх склала 36 мм або 124% норми.

Погодні умови місяця були задовільні для перезимівлі озимих культур.

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння оз. пшениці під час найбільшого похолодання 26 лютого знижувалась до 6° морозу і була вище критичної температури вимерзання озимих. Найбільше промерзання ґрунту відмічено на початку місяця і становило 25 см. Сніговий покрив на полях залягав епізодично. По даним снігозйомки 28 лютого висота снігу склала 6 см.

В березні місяці переважала холодна, як для цього періоду з істотними опадами  погода.

Середньомісячна температура повітря виявилась на 1,9° нижче за середню багаторічну та на 7,2° нижче за минулорічну і становила 1,4° морозу. Максимальна температура повітря підвищувалась до 11,7° тепла, поверхня ґрунту 31 березня прогрівалась до 16° тепла. Мінімальна температура повітря 2 березня знижувалась до 15,8° морозу, поверхня снігу в цей час охолоджувалась до 16° морозу.

Опади спостерігались в кожній декаді місяця різної інтенсивності у вигляді зливового дощу та зливового мокрого снігу . Сума опадів за місяць склала 98 мм або 316% норми.

Погодні умови місяця були задовільні для перезимівлі озимих культур.

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимої пшениці під час найбільшого похолодання 2 березня знижувалась до 4° морозу і була вище критичної температури вимерзання озимих. Найбільше промерзання ґрунту відмічено в кінці другої декади місяця і становило 29 см. Сніговий покрив на полях залягав епізодично.

Погодно-кліматичні умови осінньо-зимового періоду, для перезимівлі шкідників були здебільшого сприятливими. При проведенні весняних контрольних обстежень загибель шкідників взимку склала від 2 до 7%.

Багатоїдні шкідники

Личинки травневих та червневих жуків виявлені на 41% обстежених площ орних земель. Середня чисельність – 0,39 лич/м² максимально 2. Загибель взимку – 3% (від хвороб 72%, від паразитів, низьких температур та інших причин 28%).

Дротяниками і несправжніми дротяниками заселено 52% орних земель. Середня чисельність – 0,29 екз/м² максимально 3. Загибель шкідників взимку склала 2% (від хвороб 75%, від паразитів, низьких температур та інших причин 25%).

Стебловий метелик. Гусеницями шкідника заселено 45% площ після кукурудзи. Середня чисельність – 0,95 гус/росл, максимально 2. Загибель складала 5% (від хвороб 68%, від паразитів, низьких температур та інших причин 32%).

Лялечками бавовникової совки заселено 100% обстежених площ посіву багаторічних трав та 34% обстежених площ посіву озимого ріпаку, за середньої чисельності 0,29 та 0,19 лял/м² відповідно, максимально 1 лял/м², загибель взимку 5% (від хвороб 50%, від паразитів та низьких температур 50%).

Лучний метелик. Заселення орних земель лялечками лучного метелика складало 10%, за середньої чисельності 0,19 лял/м², максимально 1.

На неорних землях середня чисельність лялечок складала 0,37 лял/м², максимально 2 лял/м², при заселенні 100% обстежених площ. Загибель взимку 7% (від хвороб 65%, від паразитів, низьких температур та інших причин 35%).

Озима совка. Гусениці заселили 34% обстежених площ посівів озимого ріпаку та озимої пшениці. Середня чисельність складала 0,29 гус/м², максимально 2 гус/м².

На орних землях заселеність гусеницями шкідника становила 24%, середня чисельність 0,09 гус/м², максимально 1. Загибель гусениць озимої совки взимку становила 5% (від хвороб 70%, від паразитів та низьких температур 30%).

Південний сірий довгоносик виявлений на 58% орних земель. Середня чисельність – 0,19, максимальна 2 екз/м², загибель взимку 3% (від хвороб 72%, від паразитів, низьких температур та інших причин 28%).

При обстеженні орних земель виявлено, що піщаним мідляком заселено 32% обстежених площ. Середня чисельність шкідника становила 0,29, максимальна 2 екз/м². Загибель взимку 3% (від хвороб 75%, від паразитів та низьких температур 25%).

В місцях резервації (неугіддя, пасовища, узбіччя доріг) середня чисельність ворочок саранових складала 0,67 вор/м², максимально 6. Загибель взимку 4% (від хвороб 72%, від паразитів, низьких температур та інших причин 28%).

Шкідники зернових та зернобобових культур

Клоп черепашка. Заселено 77% обстежених площ, середня чисельність шкідника становила 0,28 екз/м². Загибель взимку 6% (від хвороб 77%, від паразитів, низьких температур та інших причин 23%).

При огляді орних земель личинки хлібних жуків були виявлені на 19% орних земель, за середньої чисельності 0,19 лич/м², максимально 2. Загибель взимку становила 3% (від хвороб 66%, від паразитів, низьких температур та інших причин 34%).

Личинки шведської мухи були виявлені на 21% обстежених площ посівів озимої пшениці. Середня чисельність – 1,6 псевдолял/м² максимально 3. Загибель взимку – 5% (від хвороб 45%, від паразитів, низьких температур та інших причин 55%).

Личинки гессенської мухи заселили 21% обстежених площ посівів озимої пшениці. Середня чисельність – 0,86 псевдолял/м² максимально 4. Загибель шкідників взимку – 5% (від хвороб 45%, від паразитів, низьких температур та інших причин 55%).

Псевдолялечки пшеничної мухи виявлені на 19% обстежених площ посівів озимої пшениці. Середня чисельність – 1,14 псевдолял/м² максимально 2. Загибель шкідників взимку становила  5% (від хвороб 45%, від паразитів, низьких температур та інших причин 55%).

Бульбочкові довгоносики заселили 100% площ після гороху, середня чисельність становила 1,3, максимальна 2 лич/м². Загибель взимку 6% (від хвороб 69%, від паразитів, низьких температур та інших причин 31%).

Гороховою попелицею заселено 100% обстежених площ посівів багаторічних трав. Середня чисельність становила 2,9 яйцекл/м², максимально 5. Загибель взимку становила 5% (від хвороб 62%, від паразитів, низьких температур та інших причин 38%).

Шкідники ріпаку

Ріпаковий листоїд. Заселено 59% обстежених площ посівів озимого ріпаку, за середньої чисельності 0,29 яєць/м². Загибель шкідників взимку склала 4% (від хвороб 68%, від паразитів, низьких температур та інших причин 32%).

Лялечки ріпакового пильщика заселили 32%обстежених площ посівів озимого ріпаку, за середньої чисельності 0,39 лял/м², максимально 2. Загибель взимку – 3% (від хвороб 70%, від паразитів, низьких температур та інших причин 30%).

Шкідники  овочевих та технічних культур

Колорадським жуком заселені всі площі після картоплі та томатів на присадибних ділянках. Середня чисельність – 2,5 екз/м², максимально 4 екз/м². Загибель шкідника взимку становила 7% (від хвороб 70%, від паразитів, низьких температур та інших причин 30%).

Капустяна совка. Лялечки виявлені на площах після капусти, за середньої чисельності 0,38, максимально 2 лял/м². Загибель взимку становила 4% (від хвороб 67%, від паразитів, низьких температур та інших причин 33%).

Загибель пупаріїв весняної капустяної мухи склала 6% (від хвороб 72%, від паразитів, низьких температур та інших причин 28%). Середня чисельність – 0,28 пупар/м²,  максимально 1.

Мишоподібні гризуни

На посівах озимої пшениці заселено 56% обстежених площ, за середньої чисельності шкідників – 0,4 кол/га з 2,0 жилими норами, максимально 3 кол/га з 5 жилими норами.

На посівах багаторічних трав середня чисельність мишоподібних гризунів – 1,0 кол/га з 3,5 жилими норами, максимально 5 колонії/га з 5 жилими норами.

При проведенні обстежень неорних земель середня чисельність шкідників складала 2,2 кол/га з 3,3 ж.н., максимально 6 колоній/га з 7 жилими норами.

Загибель взимку склала від 10 до 18% жилих нір мишоподібних гризунів.

Шкідники саду

Плодовий довгоносик. Заселено 26% дерев. Середня чисельність жуків становила 2,7 екз/дерево, максимально 3, загибель взимку 4% (65% від хвороб і 35% від паразитів та ін. причин).

Яблуневий квіткоїд. Заселено 41% дерев, за середньої чисельності 2,4 екз/дерево, що становить 4% загибелі (70% від хвороб і 30% від паразитів та ін. причин).

Білан жилкуватий. Гнізда виявлені на 3% дерев, середня чисельність 1,25 екз/дерево, максимально 2,0, загибель взимку 4% (60% від хвороб і 40% від паразитів та ін. причин).

Золотогузом заселено 3% дерев, середня чисельність 1,15 екз/дерево, максимально 2,0, загибель 5% (63% від хвороб і 37% від паразитів та ін. причин).

Кільчастим і непарним шовкопрядом заселено 2% дерев. Середня чисельність 0,29, максимально 1.0 яйцекл/п.м.г. Загибель взимку від 3-10% (60% від хвороб і 40% від паразитів та ін. причин).

Яблунева міль. Заселено 18% дерев. Середня чисельність 0,19, максимально 2 щит/п.м.г. Загибель взимку 5% (80% від хвороб і 20% від паразитів та ін. причин).

Розанова листокрутка. Шкідником заселено 33% дерев. Середня чисельність 0,48, максимально 2,0 яйцек/п.м.г., що становить 4% загибелі (75% від хвороб і 25% від паразитів та ін. причин).

Середня чисельність зеленої яблуневої попелиці складала 2,7 яєць/10cм г., максимально 5 при заселені 82% дерев. Загибель взимку складає 4%.

Сливова попелиця заселила 63% дерев, середня чисельність 2,1 яйц/10см г., максимально 4. Загибель становила до 5% (72% від хвороб і 28% від паразитів та ін. причин).

Вишнева попелиця. Заселено 41% дерев. Середня чисельність 2,4, максимально 4 яєць/пмг, що становить 4% загибелі (60% від хвороб і 40% від паразитів та ін. причин).

Яблунева плодожерка. Заселено 61% дерев. Середня чисельність гусениць шкідника за даними весняних контрольних обстежень становила 2,1 гус/дер, максимально 4. Загибель гусениць – 5% (85% від хвороб і 15% від паразитів та ін. причин).

Сливовою плодожеркою заселено 55% дерев. Середня чисельність 1,95 екз/дерево, максимально 3,0, що становить 3% загибелі (70% від хвороб та 30% від паразитів та ін. причин).

Каліфорнійська щитівка. Заселено 28% дерев. Середня чисельність 0,77 щит/пмг, максимально 2. Загибель взимку 4% (60% від хвороб, 40% від паразитів та ін. причин).

Вишневою мухою заселено 41% вишневих дерев. Середня чисельність 3,0 пуп/м², максимально 5, що становить 3% загибелі (65% від хвороб і 35% від паразитів та ін. причин).

Загибель несправжніх гусениць яблуневого пильщика становила 6%, середня чисельність – 0,75 несп.гус/м², максимально 3 (60% від хвороб і 40% від паразитів та ін. причин).

Загибель яблуневих і грушевих листоблішок становила 4-5%, (70% від хвороб і 30 –  від паразитів та ін. причин). Заселено шкідником 3-5% дерев.

Заселеність дерев червоним плодовим і бурим кліщами складала від 13% до 72% Середня чисельність 0,29-2,4 яєць/пмг, максимально 4. Загибель 4-7%  (75 % від хвороб, 25% від паразитів та ін. причин).