Значення галузі насінництва у сільськогосподарському виробництві

Насінництво забезпечує розмноження та  виробництво  насіння сортів рослин  – як  основного, незамінного засобу підвищення врожайності сільськогосподарських культур.

Насінництво є окремою галуззю зі своєю організаційною структурою, науково обґрунтованою технологією, відповідним матеріальним та технічним забезпеченням.

Насінництво – це наука про розмноження сортів сільськогосподарських культур при збереженні всіх морфологічних, біологічних і господарсько-цінних ознак.   Насінництво реалізує досягнення селекції шляхом  прискореного розмноження і впровадження у виробництво нових сортів. У процесі насінництва можливе значне поліпшення сорту.

Теоретичною основою насінництва є положення генетики – науки про спадковість і мінливість. Через насіння передаються генетичні ознаки сортів.

З агротехнічної та виробничо-господарської точки зору основне завдання галузі насінництва сільськогосподарських культур, полягає у виробництві насіння високоврожайних сортів, у збереженні та поліпшенні його чистосортності та врожайних властивостей.

Система насінництва та розсадництва  – комплекс взаємопов’язаних  організаційних, наукових і агротехнічних заходів, спрямованих на забезпечення виробництва, реалізації та використання насіння  і садивного матеріалу сортів рослин. Система насінництва базується на тісній взаємодії науки з виробництвом, що забезпечує розмноження нових сортів і гібридів, збереження чистосортності й типовості, високих посівних якостей  і врожайних властивостей сортів.

Система насінництва повинна бути узгоджена з внутрішніми потребами ринку посівного матеріалу, враховувати ринкові тренди, зміни і тенденції на світовому ринку зерна, сучасні технології виробництва насіння, забезпечити освоєння науково обґрунтованих сівозмін та оптимальної структури посівних площ, структури сортового складу та впровадження  у виробництво високоефективних сортів.

Використання високоякісного посівного матеріалу та високопродуктивних сортових ресурсів належить до основних факторів інтенсифікації виробництва сільськогосподарських культур тому значна увага сьогодні приділяється галузі насінництва і в подальшому роль насінництва буде зростати.

Таким чином високоефективна система ведення насінництва  забезпечує попит сільськогосподарських виробників на високоякісний посівний матеріал, прискорене впровадження у виробництво нових перспективних сортів і гібридів, збереження сортових якостей і врожайних властивостей сорту в процесі  подальшого його розмноження. Можна стверджувати, що галузь насінництва в майбутньому буде відігравати ключову роль у збільшенні валових зборів  продукції рослинництва.

Насіння сільськогосподарських культур, як посівний матеріал – є головною передумовою щорічного відтворення процесу зерновиробництва і не може бути заміненим  жодним фактором виробництва. Від  якісних показників насіннєвого матеріалу в значній мірі залежить рівень урожайності та якісні показники кінцевого продукту. Доцільно зазначити, що у ринкових умовах, у зв’язку зі скороченням внесення мінеральних і органічних добрив та засобів захисту рослин, сортові ресурси та високоякісний посівний матеріал виступають основним засобом отримання стабільно високих врожаїв.

Господарсько-економічні та організаційно-правові відносини в галузі насінництва в сьогоднішніх умовах формування ринкових відносин в державі регламентуються законами України «Про  насіння і садивний матеріал», «Про охорону прав на сорти рослин», «Про карантин рослин», Державними стандартами України ДСТУ 2240 – 93 «Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості»,  ДСТУ 4138 – 2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості, а також Державним реєстром сортів рослин, придатних для поширення в Україні та  Державним реєстром суб’єктів  насінництва та розсадництва.

Закон України «Про  насіння і садивний матеріал» визначає основні засади виробництва  та обігу насіння і садивного матеріалу, правові, організаційні та фінансові засади функціонування ринку насіння і садивного матеріалу, вимоги щодо його вирощування, підготовки,  маркування, реалізації, а також повноваження  органів виконавчої влади, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва, контролю за обігом насіння і садивного матеріалу на території  України,  права та обов’язки  суб’єктів  насінництва та розсадництва.

Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» регулює майнові та немайнові відносини між виробниками та власниками сорту, пов’язані з необхідністю захисту прав на сорти рослин.

Закон України  «Про карантин рослин» визначає основи карантину рослин та направлений на протидію занесенню і поширенню в Україні шкідливих організмів.