Передпосівна обробка насіння

Зменшити негативний вплив травмування і поліпшити врожайні властивості насіння можна, застосовуючи різні заходи впливу (фізичні, хімічні, біологічні та ін.) на процес їх проростання, появу проростка і підвищення продуктивності рослин.

Допосівна і передпосівна обробки ведуться з різними цілями: для прискорення або здійснення лабораторного аналізу, охорони насіння від хвороб і шкідників, стимулювання проростання і початкового росту насіння, збагачення їх мікроорганізмами, для покращення росту.                                                   У сільськогосподарській практиці найбільшого значення мають заходи захисту насіння від хвороб та стимуляції проростання насіння, росту і розвитку рослин. Препарати, які використовують для цих цілей наведено в спеціальних довідниках.

Протруювання насіння є обов’язковим прийомом для переважної більшості господарств через високі ризики захворювання сажковими хворобами, кореневими гнилями та пліснявою. Збудники хвороб можуть знаходитися  всередині насіння (наприклад, летюча сажка зернових колосових), або на поверхні насіння (спори, плодові тіла) і в зовнішніх частинах (бактеріальні клітини, міцелії). У першому випадку насіння гине або дає ослаблені рослини, у другому – уражуються сходи, а потім і дорослі рослини (гельмінтоспоріози, фузаріози, аскохітози). Серед посівного матеріалу можуть бути сажкові утворення, котрі руйнуються і спори заражають насіння; під час проростання насіння міцелій укоріняється в тканини рослини і спричиняє захворювання твердою сажкою (пшениця, жито, ячмінь). Як домішки в насінні можуть бути ріжки богатьох злакових культур, склероції  білої гнилі соняшнику, котрі потім проростають у грунті і теж заражають рослини. Протруювання сучасними препаратами дозволяє знезаражувати насіння від збудників хвороб рослин, які передаються через насіннєвий матеріал; захищати насіння від збудників хвороб, які знаходяться у грунті; зменшувати шкоду, яку спричиняє насінню травмування за рахунок активації його захисних властивостей і запобігання розвитку патогенів; зменшувати пошкоджуваність сходів кореневими гнилями.                                                                                                       

За способами дії протруйники поділяються на контактні і системні. Перші пригнічують розвиток патогенів, які знаходяться на поверхні насіння, другі- знезаражують його від внутрішньої інфекції. Ефективність протруювання у великій мірі залежить від строків його проведення. Контактні препарати більш ефективні при завчасному протруюванні (більше, ніж за 15 діб до сівби), а системні- при передпосівному (за 1-15 діб). Контактні протруйники, при збільшенні тривалості дії на збудника значно посилюють ефект. Токсичність системних протруйників проявляється тільки при проростанні насіння і одночасному пробудженні та рості збудників. Ці препарати не діють на спори, які знаходяться у стані спокою. Вони поступово розкладаються і до початку проростання насіння значно втрачають свою фунгіцидну токсичність, що суттєво знижує їх біологічну ефективність.

Доцільним є спільне внесення пестицидів та регуляторів росту як при передпосівній обробці насіння, та і при обприскуванні посівів. За даними досліджень Інституту захисту рослин УААН, Інституту мікробіології та вірусології  НАН України та інших науково-дослідних установ при застосуванні регуляторів росту для передпосівної обробки насіння і обприскування посівів в період вегетації спільно з пестицидами значно зростає ефективність протруйників, фунгіцидів та інсектицидів. Завдяки цьому створюються умови для зменшення рекомендованих оптимальних доз пестицидів при протруюванні насіння на 20-25% без зниження захисного ефекту. Рекомендовані для застосування регулятори росту і біопрепарати зберігають в упаковці виробника в темному прохолодному місці. Не допускається їх зберігання поблизу нагрівальних приладів. Гарантований строк зберігання регуляторів росту в упаковці виробника – 3 роки.