Матеріали весняних контрольних обстежень, щодо перезимівлі основних шкідників сільськогосподарських рослин у Дніпропетровській області станом на 17.04.19 р

Погодно-кліматичні умови осіннього, зимового та весняного періоду 2018 – 2019 р.

В листопаді місяці спостерігалась нестійка з частими  опадами різної інтенсивності та неоднорідним температурним режимом погода. Середньомісячна температура повітря виявилась на 1,6° нижче за середню багаторічну та на 2,7° нижче за минулорічну і становила 0,6° тепла.

Максимальна температура повітря 2 листопада підвищувалась до 13,4° тепла, поверхня ґрунту   4 листопада прогрівалась до 22° тепла.

Мінімальна температура повітря 30 листопада знижувалась до 11,2° морозу, поверхня снігу 24 листопада  охолоджувалась до 13° морозу.

Середня місячна відносна вологість повітря становила 77%, мінімальна знижувалась до 31 %.

Опади   на протязі місяця відмічались різної інтенсивності у вигляді дощу, снігу та мокрого снігу. Сума опадів за місяць склала 39 мм або 95 % норми.

20 листопада, в середньому на тиждень раніше кліматичних строків, середньодобова температура повітря перейшла 0 º.  12 листопада озимі зернові культури припинили вегетацію.

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимої пшениці під час найбільшого похолодання  нижче 3ºморозу не знижувалась.

Запаси продуктивної вологи на 17 листопада під озимими зерновими культурами по пору були достатні і становили орному шарі ґрунту 31 мм, в метровому шарі 129 мм.

В грудні місяці спостерігалась аномально хмарна, з частими опадами, ожеледдю, ожеледицею та туманами погода.

Середньомісячна температура повітря виявилась на 0,7° вище за середню багаторічну та на 5,6°нижче за минулорічну і становила 1,6° мороза.

Максимальна температура повітря 10 грудня підвищувалась до 4,2° тепла, поверхня снігу  прогрівалась до 4° тепла.

Мінімальна температура повітря 3 грудня знижувалась до 10,7° морозу, поверхня ґрунту в цей час охолоджувалась до 13° морозу.

Максимальна глибина промерзання ґрунту за весь зимовий період  відмічалась в грудні і становила 17 см. 25.12.18 утворився стійкий сніговий покрив. Максимальна висота снігового покриву становила 28 см.

Середня місячна відносна вологість повітря становила 88%, мінімальна знижувалась до 64 %.

Опади   спостерігались в кожній декаді місяця різної інтенсивності у вигляді дощу, снігу, мокрого снігу та моросі.  Сума опадів за місяць склала 72 мм або 147 % норми.

Сніговий покрив на полях залягав епізодично, по даним снігозйомки на 30 грудня висота снігу склала13 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимої пшениці під час найбільшого похолодання 03 грудня нижче 3,6ºморозу не знижувалась і була значно вище критичної температури вимерзання.

 

В січні місяці спостерігалась нестійка, за температурним режимом, з частими опадами різної інтенсивності, вітром, ожеледдю, ожеледицею та туманами погода.

Середньомісячна температура повітря виявилась на 2,5°  нижче за середню багаторічну та на 0,4° вище минулорічної і становила 3,4° морозу.

Максимальна температура повітря 18 січня підвищувалась до 3,0° тепла, поверхня снігу прогрівалась до 2° тепла.

Мінімальна температура 22 січня знижувалась до 14,0° морозу, поверхня снігу охолоджувалась до 18° морозу.

Середня місячна відносна вологість повітря була високою і становила 88%.

Опади. Опади спостерігались на протязі усього місяця, сума їх склала 60 мм або 146% норми. У минулому році опадів випало менше, сума їх склала 57 мм або 139 % норми.

Впродовж місяця перезимівля озимих культур відбувалась при задовільних умовах.

Сніговий покрив на протязі місяця залягав постійно  на 31 січня  середня висота його  становила 14 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння оз. пшениці під час найбільшого похолодання знижувалась до 2° морозу, і була вище критичної температури вимерзання озимих. Промерзання ґрунту на останній день місяця становило 15 см. Впродовж місяця загрозливих явищ для перезимівлі озимих культур не спостерігалося, посіви знаходилися в стані зимового спокою.

 

В лютому місяці спостерігалась тепла для цієї пори року, з недобором опадів, сильними вітрами погода.

Середньомісячна температура повітря виявилась на 4,4° вища середньої багаторічної та на 2,5 ° вище минулорічної і становила 0,1° морозу.

Максимальна температура повітря  17 лютого підвищувалась до 10,5° тепла, поверхня ґрунту в цей час прогрівалась до 16° тепла.

Мінімальна температура повітря 24 лютого  знижувалась до 13,5° морозу, поверхня ґрунту в цей час охолоджувалась до 14° морозу.

Середня місячна відносна вологість повітря становила 81%, мінімальна знижувалась до 32%.

Опади. Опади відмічались невеликі у вигляді дощу та мокрого снігу. Сума їх склала 5 мм або 17% норми. У минулому році опадів випало значно більше, сума їх склала 36 мм або 124% норми.

Перезимівля озимини протягом декади відбувалась при задовільних погодних умовах, загрозливі для озимих культур явища не спостерігалося. Внаслідок аномально теплої погоди у зимуючих культур відмічались слабкі процеси життєдіяльності, але відростання свіжої зелені не відбувалося. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння оз. пшениці під час найбільшого похолодання 24 лютого знижувалась до 4° морозу і була вище критичної температури вимерзання озимих. Найбільше промерзання ґрунту відмічено на початку місяця і становило 15 см.

 

В березні місяці спостерігалась тепла з складними, небезпечними  явищами погода.

Середня місячна температура повітря виявилась на 3,7° вище за середню багаторічну та на 5,8° вище за минулорічну і становила 4,2° тепла.

Максимальна температура повітря 31 березня підвищувалась до 17,5° тепла, поверхня ґрунту в цей час прогрівалась до 33° тепла.

Мінімальна температура повітря 14 березня знижувалась до 6,7° морозу, поверхня ґрунту в цей час охолоджувалась до 11° морозу.

Середня місячна відносна вологість повітря становила 69%, мінімальна знижувалась до 29%.

Опади спостерігались в кожній декаді місяця різної інтенсивності у вигляді зливового дощу та зливового мокрого снігу. Сума опадів за місяць склала 28 мм або 90% норми. У минулому році опадів випало значно більше, сума їх склала 98 мм або 316% норми.

 

30 березня здійснився стійкий перехід середньодобової температури повітря через +5 в бік підвищення.

Станом на 31 березня ефективних температур повітря вище 5° накопичилось 22,3°.

Озима пшениця 5 березня, внаслідок переважання теплої погоди, відновила вегетацію. Запаси продуктивної вологи на 27 березня становили у оз. пшениці в орному шарі ґрунту становили 32 мм, в метровому 135 мм, під горохом 33 мм і 141 мм, по зябу під соняшник 28 мм і 128 мм.

Погодно-кліматичні умови осінньо-зимового періоду, для перезимівлі шкідників вцілому були сприятливими. При проведенні весняних контрольних обстежень встановлено, що загибель шкідників взимку склала від 1 до 4%, переважно від хвороб.

 

Багатоїдні шкідники

На посівах озимих культур мишоподібними гризунами заселено 70% обстежених площ, середня чисельність колоній  складала 0,5 кол/га, максимально 3 кол.

На посівах багаторічних трав заселено 100% обстежених площ, середня чисельність колоній мишоподібних гризунів складала 0,9 кол/га, максимально 4 кол/га.

На неорних землях середня чисельність колоній гризунів – 1,4 кол/га, максимально 4. Загибель взимку 8 – 15%.

Личинки травневих та червневих жуків виявлені на 51% обстежених площ орних земель (проти 41% у минулому році). Середня чисельність – 0,29 лич/м² максимально 2. Загибель взимку – 2% (від хвороб 89%, від паразитів, низьких температур та інших причин 11%).

Дротяниками і несправжніми дротяниками заселено 34% орних земель. Середня чисельність – 0,19 екз/м² максимально 3. Загибель шкідників взимку склала 1% (від хвороб 92%, від паразитів, низьких температур та інших причин 8%).

Гусеницями стеблового метелика шкідника заселено 47% площ після кукурудзи. Середня чисельність – 0,99 гус/росл, максимально 2. Загибель складала 3% (від хвороб 87%, від паразитів, низьких температур та інших причин 13%).

Лялечками бавовникової совки заселено 100% обстежених площ посіву багаторічних трав та 12% обстежених площ посіву озимого ріпаку, за середньої чисельності 0,39 та 0,19 лял/м² відповідно, максимально 1 лял/м², загибель взимку 3% (від хвороб 91%, від паразитів та низьких температур 9%).

Лучний метелик. Заселення орних земель лялечками лучного метелика складало 8%, за середньої чисельності 0,19 лял/м², максимально 1.

На неорних землях середня чисельність лялечок – 0,39 лял/м², максимально 2 лял/м², при заселенні 100% обстежених площ. Загибель взимку 2% (від хвороб 84%, від паразитів, низьких температур та інших причин 16%).

Озима совка. Гусениці заселили 47% обстежених площ посівів озимого ріпаку та озимої пшениці. Середня чисельність складала 0,29 гус/м², максимально 2 гус/м².

На орних землях заселеність гусеницями шкідника становила 27%, середня чисельність 0,19 гус/м², максимально 1. Загибель гусениць озимої совки взимку – 2% (від хвороб 88%, від паразитів та низьких температур 12%).

Південний сірий довгоносик виявлений на 53% орних земель. Середня чисельність – 0,29, максимальна 2 екз/м², загибель взимку 4% (від хвороб 90%, від паразитів, низьких температур та інших причин 10%).

При обстеженні орних земель виявлено, що піщаним мідляком заселено 41% обстежених площ. Середня чисельність шкідника становила 0,29, максимальна 2 екз/м². Загибель взимку 3% (від хвороб 93%, від паразитів та низьких температур 7%).

В місцях резервації (неугіддя, пасовища, узбіччя доріг) середня чисельність ворочок саранових складала 0,39 вор/м², максимально 6. Загибель взимку – 3% (від хвороб 88%, від паразитів, низьких температур та інших причин 12%).

 

Шкідники зернових та зернобобових культур

Клоп черепашка. Заселено 71% обстежених площ, середня чисельність шкідника становила 0,39 екз/м², максимально 3. Загибель взимку 1% (від хвороб 95%, від паразитів, низьких температур та інших причин 5%).

При огляді орних земель личинки хлібних жуків були виявлені на 9% орних земель, за середньої чисельності 0,19 лич/м², максимально 2. Загибель взимку становила 2% (від хвороб 88%, від паразитів, низьких температур та інших причин 12%).

На посівах озимої пшениці личинки хлібної жужелиці заселили 29% обстежених площ, за середньої чисельності 0,2 екз/м², максимально 1.

Псевдолялечки шведської мухи були виявлені на 35% обстежених площ посівів озимої пшениці. Середня чисельність – 1,84 псевдолял/м² максимально 4. Загибель взимку – 3% (від хвороб 82%, від паразитів, низьких температур та інших причин 18%).

Псевдолялечки гессенської мухи заселили 35% обстежених площ посівів озимої пшениці. Середня чисельність – 0,58 псевдолял/м² максимально 2. Загибель шкідників взимку – 3% (від хвороб 82%, від паразитів, низьких температур та інших причин 18%).

Псевдолялечки пшеничної мухи виявлені на 35% обстежених площ посівів озимої пшениці. Середня чисельність – 0,78 псевдолял/м² максимально 2. Загибель шкідників взимку становила  3% (від хвороб 82%, від паразитів, низьких температур та інших причин 18%).

Бульбочкові довгоносики заселили 100% площ після гороху, середня чисельність становила 1,25, максимальна 3 лич/м². Загибель взимку 4% (від хвороб 85%, від паразитів, низьких температур та інших причин 15%).

Гороховою попелицею заселено 100% обстежених площ посівів багаторічних трав. Середня чисельність становила 2,8 яйцекл/м², максимально 4. Загибель взимку – 2% (від хвороб 83%, від паразитів, низьких температур та інших причин 17%).

 

Шкідники ріпаку

Ріпаковий листоїд. Заселено 65% обстежених площ посівів озимого ріпаку, за середньої чисельності 0,19 яєць/м². Загибель шкідників взимку склала 3% (від хвороб 84%, від паразитів, низьких температур та інших причин 16%).

Лялечки ріпакового пильщика заселили 83% обстежених площ посівів озимого ріпаку, за середньої чисельності 0,19 лял/м², максимально 3. Загибель взимку – 2% (від хвороб 82%, від паразитів, низьких температур та інших причин 18%).

 

Шкідники  овочевих та технічних культур

Колорадським жуком заселені всі площі після картоплі та томатів на присадибних ділянках. Середня чисельність – 2,4 екз/м², максимально 5 екз/м². Загибель шкідника взимку становила 4% (від хвороб 77%, від паразитів, низьких температур та інших причин 23%).

Капустяна совка. Лялечки виявлені на 5% обстежених площ орних земель, за середньої чисельності 0,5, максимально 2 лял/м². Загибель взимку – 2% (від хвороб 88%, від паразитів, низьких температур та інших причин 12%).

Загибель пупаріїв весняної капустяної мухи склала 3% (від хвороб 85%, від паразитів, низьких температур та інших причин 15%). Середня чисельність – 0,4 пупар/м²,  максимально 2.

 

 

 

Шкідники саду

Плодовий довгоносик. Заселено 33% дерев. Середня чисельність жуків становила 3,46 екз/дерево, максимально 6, загибель взимку 1% (80% від хвороб та 20% від паразитів та ін. причин).

Яблуневий квіткоїд. Заселено 47% дерев, за середньої чисельності 2,9 екз/дерево, що становить 2% загибелі (70% від хвороб і 30% від паразитів та ін. причин).

Білан жилкуватий. Гнізда виявлені на 2% дерев, середня чисельність 1,08 екз/дерево, максимально 2,0, загибель взимку 2% (75% від хвороб,  25% від паразитів та ін. причин).

Золотогузом заселено 2% дерев, середня чисельність 1,0 екз/дерево, максимально 2,0, загибель 1% (72% від хвороб, 28% від паразитів та ін. причин).

Кільчастим і непарним шовкопрядом заселено 2% дерев. Середня чисельність 0,2, максимально 1.0 яйцекл/п.м.г. Загибель взимку від 2% (65% від хвороб і 35% від паразитів та ін. причин).

Яблунева міль. Заселено 26% дерев. Середня чисельність 0,29, максимально 3 щит/п.м.г. Загибель взимку 2% (90% від хвороб, 10% від паразитів та ін. причин).

Розанова листокрутка. Шкідником заселено 38% дерев. Середня чисельність 0,29, максимально 2,0 яйцек/п.м.г., що становить 2% загибелі (60% від хвороб та 40% від паразитів та ін. причин).

Середня чисельність зеленої яблуневої попелиці складала 3,65  яєць/10cм гілки, максимально 8 при заселені 91% дерев. Загибель взимку складає 4% (75% від хвороб та 25% від паразитів та ін. причин) .

Сливова попелиця заселила 70% дерев, середня чисельність 2,47 яйц/10см г., максимально 5. Загибель становила 1% (70% від хвороб, 30% від паразитів та ін. причин).

Вишнева попелиця. Заселено 55% дерев. Середня чисельність 3,43, максимально 6 яєць/пмг, що становить 2% загибелі (82% від хвороб,  18% від паразитів та ін. причин).

Яблунева плодожерка. Заселено 68% дерев. Середня чисельність гусениць шкідника за даними весняних контрольних обстежень становила 2,5 гус/дер, максимально 5. Загибель гусениць – 1% (80% від хвороб та 20% від паразитів та ін. причин).

Сливовою плодожеркою заселено 37% дерев. Середня чисельність 2,2 екз/дерево, максимально 3,0, що становить 1% загибелі (88% від хвороб та 12% від паразитів та ін. причин).

Каліфорнійська щитівка. Заселено 20% дерев. Середня чисельність 1,2 щит/пмг, максимально 2. Загибель взимку 2% (72% від хвороб, 28% від паразитів та ін. причин).

Вишневою мухою заселено 27% вишневих дерев. Середня чисельність 3,43 пуп/м², максимально 7, що становить 2% загибелі (60% від хвороб, 40% від паразитів та ін. причин).

Загибель несправжніх гусениць яблуневого пильщика становила 2%, середня чисельність – 0,49 несп.гус/м², максимально 4 (66% від хвороб, 34% від паразитів та ін. причин).

Загибель яблуневих і грушевих листоблішок становила 3%, (75% від хвороб, 25 –  від паразитів та ін. причин). Заселено шкідником 3-4% дерев.

Заселеність дерев червоним плодовим і бурим кліщами складала від 10% до 66% Середня чисельність 0,19-2,9 яєць/пмг, максимально 5. Загибель 1%  (65% від хвороб, 35% від паразитів та ін. причин).