Особливості умов і режиму зберігання насіння

Збереження якості насіння, від збирання до використання, є одним із найважливіших завдань, що постають перед сільгоспвиробником. Високі врожаї можна отримати лише при використанні здорового високоякісного насіння, що має високі потенціальні властивості. Тому насіння до посіву треба зберігати в таких умовах, щоб воно забезпечило високу енергію проростання, високу схожість і було здатне дати здорову високопродуктивну рослину, а це вимагає певних умов і спеціального режиму зберігання. Насіння, що закладається на зберігання, повинно мати високу життєздатність. Насіння зі зниженою енергією про¬ростання та схожістю, травмоване, проросле, неякісно відсортоване, пошкоджене патогенною мікрофлорою зберігається погано.
На зберігання насіння впливають метеорологічні умови в період формування і достигання насіння. Насіння, вирощене при сухій сонячній погоді зберігається краще. Вилягання зернових культур, особливо в ранні строки, значно погіршує якість насіння. Насіння, зібране з полеглих посівів і закладене на зберігання, характеризується зни¬женою лабораторною схожістю. Урожайність рослин, вирощених з такого насіння, завжди нижча.
Запізнення зі строками збирання негативно впливає на якість насіння і тривалість збері¬гання. Наявність пророслих зе¬рен у насіннєвій масі може призвести до значного зниження схо-жості, та переведення всієї партії на¬сіння до некондиційної.
Здорове насіння, що нормально достигло, має непошкоджені оболонки, містить мікрофлору лише на поверхні насінини. При во¬логості насіння на критичному рівні розпочинається ріст і розвиток мікроорганізмів. Гриби-ксерофіти можуть розвиватися на поверхні насіння зернових з вологістю 14,5-15,0%, іноді – 13%, а на насінні бобових – з вологістю 16%. У таких умовах, особливо на свіжозібраному насінні, спостері¬гається так зване в’яле пліснявіння. При цьому мікроорганізми проникають у внутрішні тканини насіння, уражають його і руйну¬ють не лише покривні тканини, але і зародок. В’яле пліснявіння, особ¬ливо в період післязбиральної обробки насіння може призвести до повної втрати схожості.

При зберіганні необхідно запобігти видовому, сортовому засміченню насіння. Для цього складають план розміщення насіння в насіннєсховищах. Відповідно до ДСТУ 2240-93 сховища повинні бути критими та сухими, знезараженими від комірних шкідників. Мішки зберігають при вологості насіння, яка не перевищує стандартну, на настилах або піддонах, віддалених від підлоги не менше ніж на 15 см, а від стіни – 70 см. Розміри штабелів та відстань між ними повинні сприяти відбору проб насіння з будь-якого місця і проведенню технологічних операцій. При зберіганні насіння насипом висота бурту не повинна перевищувати: для олійних – 1,5 м, інших культур – 2 м. У складських приміщеннях з активною вентиляцією висота бурту насіння зернових культур допускається до 3 м. Слід уникати розміщення в сусідніх засіках насіння важковідокремлюваних культур (жито і пшениця, ячмінь і овес). Усі партії добазового та базового насіння незалежно від призначення, а також партії сертифікованого насіння першої генерації, призначені для реалізації підлягають обов’язковому пакуванню та маркуванню. Партії сертифікованого насіння нижчих генерацій, які призначені для реалізації, допускається зберігати без пакування (у засіках, буртах), але з обов’язковим маркуванням. Упаковки призначені для зберігання насіння повинні бути цілими, міцними, чистими, сухими і знезараженими від шкідників і збудників хвороб. Для пакування насіння, призначеного для реалізації, використовують лише нові упаковки. Слід також зазначити, що упаковки повинні забезпечувати надійну цілісність їх вмісту під час зберігання і транспортування та унеможливлювати зміну їх вмісту після закриття упаковок. Маркування партій насіння згідно до «Порядку маркування та пакування партій насіння» покладено на суб’єктів насінництва та розсадництва, і здійснюється ними в процесі доробки та пакування насіння. Також, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України затверджено форми етикетки для маркування партій насіння та наведено зразок (№ 348 від 10.07.17 «Про затвердження Порядку маркування та пакування партій насіння і форми етикетки»).
Необхідно забезпечити повне зберігання сухого насіння від псування і засміченості іншими культурами і сортами. У період зберігання насіння у насіннєсховищах контролюють температуру і відносну вологість повітря, за допомогою термометрів і гігрометрів, наявність шкідливих комах і гризунів.
Температура насіння – найважливіший показник, що характе¬ризує стан насіннєвої маси. Низька температура в усіх ділянках маси насіння є показником її нормального стану і свідчить про кон¬сервацію. Підвищення температури, що не відповідає змінам тем¬ператури навколишнього середовища, свідчить про активацію фі¬зіологічних процесів і початок самозігрівання. Тому потрібно одночас¬но враховувати температуру повітря ззовні та всередині сховища. Температуру насіння визначають за допомогою термоштанг і електротермометрів у різних місцях площі і висоти насипу насіння. При висоті насипу більше ніж 1,5 м температуру визначають на трьох рівнях: 30-50 см від поверхні, у середній частині і внизу, біля підлоги. Періодичність визначення температури залежить від стану насіння в період зберігання. При тимчасовій консервації в перші три місяці зберігання перевірку температури проводять через кожні три дні, а потім при температурі насіння 10 °С – через кожні 10 днів, а коли температура насіння нижча 10 °С – двічі на місяць.
Провітрювання насіннєсховищ і насіння проводять при тривалому зберіганні. Доцільність цього заходу значною мірою залежить від вологості насіння. Чим воно сухіше, тим менше потреба у провітрюванні. Догляд за зберіганням насіння включає проведення заходів покращання умов, а також попередження і ліквідації небажаних процесів у насінні. Кожна партія насіння, що зберігається, повинна пройти перевірку посівних якостей та отримати Сертифікат, що засвідчують посівні якості насіння або товарні якості садивного матеріалу, згідно з встановленою формою, а до закінчення терміну дії документу про якість, здійснити аналіз повторно. Облік насіння, його рух, якість відображають у «Шнуровій книзі обліку насіння» встановленої форми. Записи в ній повинні відповідати сортовим і насіннєвим документам та даним бухгалтерського обліку.
При зберіганні насіння треба дотримуватись всіх зазначених рекомендацій.