Десикація насіннєвих посівів

Одним з важливих питань в окремі роки та на окремих площах є збереження та своєчасне збирання врожаю. Особливо якщо це стосується нерівномірного дозрівання культури, значного її забур’янення, або потреби зібрати раніше. І вирішення даного питання є проведення десикації.

Десикація (від лат. desiccare – висушувати) – передзбиральне підсушування рослин з метою прискорення та вирівнювання достигання, зменшення втрат та полегшення збирання врожаю, яке особливо ефективне при забур’яненості та нерівномірній стиглості рослин на полі. Десикацію проводять за 5-14 днів до планової дати збирання.

Десиканти – це хімічні зневоднюючі агенти, осушувальні засоби (речовини), які здатні поглинати або хімічно зв’язувати воду, використовуються для висушування рослин на корені перед збиранням з метою покращення умов їхнього механічного обробітку. 

Проводити десикацію рекомендується першою чергою для пізньостиглих культур, а саме соняшнику, льону, сої, пшениці, гороху, картоплі, насінників цукрових буряків, люцерни, конюшини та інших культур приблизно за 10 діб до збирання врожаю.  Розрахунки показують, що витрати на десикацію рослин будуть меншими порівняно зі збиранням вологого зерна та подальшим його термічним сушінням. Крім того, відпадає потреба мати спеціальне обладнання – зерносушарки, вартість яких надто висока. Пришвидшення достигання сільськогосподарських культур на 2-3 тижні та звільнення після них полів стає можливим вчасно та ефективно підготувати такі поля під посів наступної культури у сівозміні. Завдяки цьому заходу створюються сприятливі умови для роботи збиральних машин. Під час збирання врожаю культур після десикації полегшується робота машин і механізмів у посівах. Способи застосування десикантів – наземне обприскування, а на великих площах – за допомогою авіації. Десикація додає роботи і витрат з вирощування, але в той же час можна побачити втрати в прокосах без обробки.

Насамперед треба визначити мету з якою треба робити десикацію. Для проведення десикації використовують два основних типи препаратів на основі діючих речовин дикват або гліфосат, вони володіють різними механізмами дії і принципово різними умовами для застосування:

  • Диквати – мають контактну дію і впливають на ті ділянки, на які потрапив робочий розчин, не проникаючи в структуру рослин і кореневу систему. Відрізняються високою швидкістю дії – 3-5 днів, не впливаючи на якість і схожість зерна в майбутньому.
  • Гліфосати – (гербіциди з властивостями десикантів) використовуються за умови, що продукція не буде використовуватися безпосередньо для виробництва дитячого харчування та як посівний матеріал (обробка знижує схожість). Маючи системну дію, препарати на основі солей гліфосату проникають у всі органи рослин, висушуючи кореневу систему, стебло, листя, порушуючи транспірацію соку, і тільки потім переходять до кошиків, колосків або бобів.

Отже, десикація – невід’ємнний елемент технології вирощування багатьох сільськогосподарських культур. Але для його використання слід чітко зважити всі переваги та недоліки цього агротехнічного заходу.